ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ХОРОВОГО ДИРИГУВАННЯ

Голова циклової комісії

ОКСАНА МАНЕЛЮК

З 2011 р. головою циклової комісії є Манелюк Оксана Іванівна – викладач вищої категорії, старший викладач, випускниця Івано-Франківського музичного училища ім. Д. Січинського (клас заслуженого діяча мистецтв України Г. Керниці) та ЛНМА ім. М. Лисенка (клас проф. Л. Бобер). З 2009 р. працює на посаді викладача хорових дисциплін (диригування, читка хорових партитур, аранжування, диригентська практика, «Хорова література», «Хорознавство та методика роботи з хором»). У 2010-2012 та 2018-2020 рр. очолювала хоровий клас, який стає учасником міжрегіонального прослуховування VIII Всеукраїнського хорового конкурсу ім. М. Леонтовича (м. Івано-Франківськ, 2018), бере участь у І Відкритому фестивалі-конкурсі вокалістів та хорових колективів ім. С. Крушельницької у м. Тернопіль (2018, І премія); Х Міжнародному Різдвяному фестивалі «Коляда на Майзлях» (м. Івано-Франківськ, 2019); фольклорному фестивалі «Червона калина», присвяченому дням української культури в Латвії (м. Вентспілс, 2019); Х Міжнародному вокально-хоровому конкурсі-фестивалі «Хай пісня скликає друзів» у м. Чернівцях (2019, І премія); традиційному міжнародному фестивалі у Болгарії (с. Казашко – Община Варна, 2020). 

         О. Манелюк є автором ряду статей про Івано-Франківський фаховий музичний коледж та його викладачів, а також творчий доробок колективів Прикарпаття, серед яких: «Роль і значення хорового співу в розвитку музичної культури», «Творча діяльність хорового класу Івано-Франківського фахового музичного коледжу імені Дениса Січинського та його керівники», «Роль Івано-Франківського фахового музичного коледжу імені Дениса Січинського у пожвавленні культурно-мистецького життя Прикарпаття» та ін.   

          О. Манелюк керує обласними методичними об’єднаннями хорових диригентів, є у складі комісії обласних конкурсів хорових колективів музичних шкіл, учасником Хорових лабораторій в ОНМЦ; працювала у складі журі конкурсу дитячої творчості «Весняні голоси» (м. Тисмениця, 2016, 2018 роки); І, ІІ, ІІІ, VIII Всеукраїнських конкурсів юних музикантів «Франкове Підгір’я» (м. Дрогобич); Відкритого двотурового конкурсу хорових диригентів – здобувачів фахової перед вищої освіти 2-4 курсів (м. Дніпро, 2026 р.); постійний член оргкомітету Регіональних конкурсів хорових диригентів серед студентів хорових відділень музичних коледжів Івано-Франківська, Львова, Дрогобича, Тернополя, Ужгорода; почесний член «Катедральних дзвонів» (м. Івано-Франківськ).

У 2016 та 2024 рр. під егідою Манелюк О. І. на базі хорового відділу було проведено 3-й та 8-й Регіональні конкурси хорових диригентів серед студентів Івано-Франківського, Львівського, Тернопільського та Дрогобицького музичних училищ (нині – коледжів).

      З 2013 року О. Манелюк є незмінним керівником вокального ансамблю викладачів «Бельканто», який активно концертує та отримує найвищі нагороди на Міжнародних та Всеукраїнських конкурсах.

Студенти О. Манелюк є учасниками та переможцями кращих хорових конкурсів України (І Всеукраїнського конкурсу хорових диригентів (м. Івано-Франківськ), ІІІ-V Регіональних конкурсів хорових диригентів, І-VIII Всеукраїнських конкурсів юних музикантів «Франкове Підгір’я» (м. Дрогобич), І та ІІ Відкритих Всеукраїнських студентських конкурсів хорових диригентів (м. Івано-Франківськ), XVIII Юніорського конкурсу музично-виконавської майстерності ім. академіка О. Тимошенка (м. Ніжин), І-ІІ Міжнародних конкурсів диригентів ім. А. Кушніренка (м. Чернівці), Відкритого двотурового конкурсу хорових диригентів (м. Дніпро).

      Випускники О. Манелюк навчалися і навчаються  у кращих навчальних закладах України та закордоння (М. Яцюк, В. Тимків, Н. Онишко, Х. Хім’як, Я. Щербій, І. Стецько, Б. Зайцев, Р. Луцик, В. Івасюк, О. Андрейчук та ін.).

ІСТОРІЯ ЦИКЛОВОЇ КОМІСІЇ

Професіоналізація та становлення циклової комісії «Хорове диригування» Івано-Франківського фахового музичного коледжу тісно пов’язані з концертною практикою вокально-хорових колективів, що функціонують при ньому та роботою їх керівників. Калейдоскоп мистецьких колективів, а саме – хоровий клас (кер. А. Миндюк (з вересня 2026 н. р. – С. Щербій), малі виконавські форми – вокальні чоловічий та жіночий ансамблі (кер. А. Миндюк, О. Слободянюк (з вересня 2026 р. – І. Королевич), вчительський вокальний ансамбль «Бельканто» (кер. О. Манелюк) є незмінними учасниками усіх культурно-мистецьких заходів міста й області, урочистостей до знаменних патріотичних дат, ювілеїв видатних діячів музичного мистецтва, щорічних звітів відділів та загально-училищних звітів. В їхніх репертуарних фондах – твори української й зарубіжної класики, монументальні оперно-хорові полотна, хорові мініатюри, твори духовної тематики, обробки народних пісень, композиції локальних й сучасних авторів. 

У підготовці студента-хормейстера серед циклу фахових дисциплін наріжним каменем є хоровий клас, де народжується індивідуальність музиканта. Саме тут майбутній диригент набуває навичок ансамблевого співу, знайомиться з постановкою голосів різного типу, закріплює та апробує технічні навики, отримані в класі диригування. Студентському академічному хору Івано-Франківського фахового музичного коледжу ім. Д. Січинського належить першість у музичній освіті Прикарпаття, звідки виростає генерація талановитих хормейстерів нового покоління. Його культурно-мистецька діяльність вирізняється універсальністю, цілеспрямованістю та професійним спрямуванням, водночас активною концертною практикою.

Впродовж 80-ти років хоровий клас коледжу очолювали відомі хормейстери, викладачі навчального закладу – І. Атаман, А. Ставничий, М. Білан, М. Цапар, Б. Катамай, Г. Керниця, М. Мокрецький, С. Щербій, Х. Касько, Я. Коваль, О. Манелюк, А. Миндюк, творчо-виконавська кореляція яких зуміла створити колосальну навчально-концертну платформу. 

Хоровий клас училища (нині – коледжу) працює з часу заснування музичного закладу (1940 р.), однак відомості про першого керівника – відсутні. З 1947 р. колектив очолював І. Атаман – фундатор хорового відділу, який розгорнув активну музично-громадську діяльність. Одночасно виконував обов’язки заступника директора з навчальної частини та завідувача відділу. 

Вагомою ініціативою І. Атамана стало відновлення у повоєнному Станіславі щорічних Шевченківських концертів. Учнівський хор під його орудою завжди виконував «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий», інші композиції, які підносили українського духа в добу тоталітаризму. 

Виховані І. Атаманом молоді фахівці стали яскравими продовжувачами українських хорових традицій. Це – І. Жук, Б. Катамай, М. Білан, Б. Роп’яник, М. Гринишин, Л. Яросевич, В. Шиптур, А. Ставничий. 

У 50–60-х рр. хором керували А. Ставничий, М. Білан, Б. Катамай. Великий склад колективу, який налічував в різні роки 60–70 студентів, дозволяв виконувати різноманітний репертуар: від обробок М. Леонтовича, М. Лисенка, М. Колесси до розгорнутих полотен – Ґ.-Ф. Гендель «Праці хвала», «Глорія», Р. Шуман «Цигани», Ф. Шуберт «Меса Соль-мажор», Л. Ревуцький «Хустина», М. Лисенко «Радуйся, ниво неполитая», А. Кос-Анатольський «Нова Верховина» та ін. 

60-ті рр. ознаменовано виконанням творів українських авторів С. Людкевича, Є. Козака, Б. Лятошинського. Після виходу друком чотирьох випусків хорових творів західноукраїнських композиторів кінця ХІХ – початку ХХ ст. під редакцією В. Василевича майже всі опубліковані композиції склали основу репертуару хорового класу. Особливе місце посіла творча спадщина М. Вербицького, І. Воробкевича, В. Матюка, О. Нижанківського та ін.

1965 р. з ініціативи А. Ставничого училищу (нині – коледжу) присвоюється номено композитора Дениса Січинського. Тоді ж під орудою маестро у репертуарних фондах хору з’являється низка творів композитора, зокрема кантати «Лічу в неволі», «Дніпро реве» та ряд «не рекомендованих до виконання» радянською ідеологічною доктриною творів. Піcля «хрущовської відлиги» хором були виконані літургійні номери А. Веделя, М. Вербицького, «Дума» з «Невольника» А. Вахнянина, окремі композиції Д. Січинського, В. Барвінського.

  Г. Керниця – знаний на Прикарпатті хормейстер, який почав свій трудовий стаж 1969 р. й одразу був призначений керівником хорового класу диригентсько-хорового відділу, через рік – завідувачем циклової комісії хорового диригування і близько тридцяти років якісно провадив цю відповідальну роботу. Студентський хор під його керуванням понад двадцять років був активним учасником мистецького життя міста й області, виступав із концертними програмами духовної та світської музики українських і західноєвропейських композиторів (Д. Бортнянського, М. Березовського, А. Веделя, М. Вербицького, В. Матюка, М. Лисенка, О. Кошиця, М. Леонтовича, Д. Січинського, Ф. Шуберта, Р. Шумана та ін.). З хоровим класом була підготовлена й виконана вся хорова спадщина Д. Січинського, включаючи Службу Божу. Маестро був інспіратором озвучення та виконавцем Меси «Соль-мажор» Ф. Шуберта (1968 р.) у супроводі міського філармонійного оркестру. 

Як музикант-просвітитель, Г. Керниця, дбаючи за підвищення професійного рівня студентів, підготував із колективом лекції-концерти, присвячені творчості С. Людкевича, М. Колесси, Л. Бетховена, П. Чайковського. Перше прочитання композиції Д. Січинського «Минули літа молодії» відбулося також за участі студентського хору під орудою Г. Керниці. Хоровий клас презентував свої програми на Чернігівському та Львівському телебаченні. 

Турбуючись про піднесення національної свідомості студентської молоді, митець популяризував із колективом українську хорову літературу (оригінальну, обробки народних пісень), зокрема творчість галицьких композиторів (В. Барвінського, С. Воробкевича, М. Вербицького, С. Людкевича, І. Лаврівського, В. Матюка, Д. Січинського О. Нижанківського), локальних композиторів-аматорів (А. Крушельницького, О. Гавриша, Б. Юрківа) та власні композиції. Очевидно, що така диригентсько-просвітницька діяльність Г. Керниці формувала особистість вихованців та мала вплив на все навколомистецьке середовище.

1988 р. на роботу в музичний заклад був запрошений М. Цапар, який того ж року очолив учнівський хор. Керівник включив до репертуару твори композиторів-новаторів, складні за музичною мовою та формою: В. Зубицького «Дримба» і «Весілля», Є. Станковича «Заключні купала» з фольк-опери «Цвіт папороті», Деакбардош «Eli, Eli», І. Карабиця «Дощик» тощо. Вважав, що на класичних взірцях можна досягнути найвищого результату у вокальному вишколі, водночас дуже важливо продемонструвати студентам і сучасні композиції задля набуття нових музичних знань, вокально-хорових умінь і навичок. Саме в цьому вбачав доцільність виконання опусів сучасних композиторів. 

У непростий час становлення Незалежності України М. Цапар включив до репертуарного списку твори українських композиторів, раніше заборонених репресованих авторів, духовні зразки, коляди, щедрівки (Літургія Д.Січинського, «Прихили, Господи, вухо Твоє» М. Григор’єва, «Помилуй мя, Боже» А. Веделя та ін.). Хор опанував нові композиції музичної Шевченкіани – О. Литвинов «Ой чого ти почорніло», Г. Давидовський «Розрита могила». 

5–8 жовтня 1991 р. на базі навчального закладу відбувся І Обласний конкурс академічних, камерних та самодіяльних хорів ім. Д. Січинського. Поважне журі відзначило високохудожній рівень та професійне виконання конкурсної програми хору під орудою М. Цапара. Незабутньою подією в рамках конкурсу було перше публічне виконання «Служби Божої» Д. Січинського, яка згодом була записана виконавцями на обласному радіо й телебаченні. Також хор уперше представив слухацькій аудиторії кантату Д. Січинського, присвячену єпископові Г. Хомишину «Витай нам, архієрею», що вважалася втраченою і яку відшукала музикознавець О. Турянська 1991 р. На тому ж конкурсі (вже в статусі Всеукраїнського) у 1995 р. з нагоди 130-річчя від дня народження патрона закладу хор отримав почесне звання лауреата. Підсумовуючи, слід додати, що успішні виступи хоркласу під орудою М.Цапара роблять його помітною постаттю у регіоні, чия відданість хоровій справі та особливий творчий потенціал стали ще одним щаблем у професіоналізації навчального колективу.

З музичним закладом пов’язана диригентська діяльність Б. Катамая, який хоровому класу віддав понад тридцять років (з 1964 р., з перервами), виховавши плеяду знаних диригентів – Р. Дорожівського, П. Терпелюка, П. Князевича, О. Гавриша, М. Замрозевича, Г. Сорохан, Л. Осадчу, Р. Долчука, М. Шевченко, Х. Михайлюк та ін. Наполеглива праця Б. Катамая принесла свої плоди, які вилились у гідний мистецький рівень, вдалі концертні виступи. Особливо слід відмітити його пієтет до творчості М. Леонтовича, вміння тонко змальовувати художні образи, тим самим надихаючи студентів на осмислене виконання. Хоровий твір для Б. Катамая був життєдайним джерелом, через який виливалась його залюблена в пісню душа. 

Після поновлення М. Мокрецького (1995 р.) на посаді очільника закладу, він став керівником студентського хору, який отримав назву «Прометей». І недаремно. Колектив активно включився в культурну-просвітницьку практику, став невід’ємним у хоровому виконавстві міста. До роботи хору долучаються студенти інших відділів, що дає можливість виконувати монументальні твори, серед яких кантати «Шевченкові» (вірші К. Малицької) К. Стеценка, «Радуйся, ниво неполитая» ( 1 і 5 част.) М. Лисенка, «Хустина» Л. Ревуцького, «Лічу в неволі», «Дніпро реве», «Минули літа молодії» Д. Січинського, «Тополя» П.Майбороди; низка масштабних композицій на вірші Т. Шевченка («Садок вишневий» А. Вахнянина, «Косар» та частини з кантати-симфонії «Кавказ» С. Людкевича, «Сонце заходить» Д. Роздольського, «Огні горять» І. Воробкевича, «І мертвим, і живим, і ненародженим…» Б. Шиптура та ін.). Для втілення окремих полотен М. Мокрецький залучає симфонічний оркестр, а у творі «Реве та стогне Дніпр широкий» ‒ капелу бандуристів. 

Важливо, що М. Мокрецький виховував студентство на диригентських засадах М. Колесси. Будучи палким прихильником і пропагандистом його школи, організував в училищі «Колесівські методичні читання», розробив тематичний план і неодноразово на відділі виступав з доповідями, рекомендуючи переносити вивчення проблем на практичну площину – роботу з хором.

В останні десятиліття своєї діяльності, завдяки молодій генерації диригентів (О. Базюк (Манелюк) (2010–2012, 2018–2020), С. Щербій (2012–2014; 2026), Х. Касько (2014–2016), Я. Коваль (2016–2018), А. Миндюк (2020-2026), закоханій у хорову справу, навчальний колектив продовжує осягати «секрети» академічного хорового виконавства, неодноразово виборює найвищі нагороди, будучи учасником фестивалю духовної музики «Вгору серця» (м. Івано-Франківськ, 2013); конкурсу духовної музики в Румунії (м. Ясси, 2014, 2015), де двічі був відзначений дипломом лауреата ІІ ступеня; І Всеукраїнського конкурсу юних музикантів «Франкове Підгір’я» (м. Дрогобич, 2015), виборовши найвищу премію – Гран-Прі; хорового фестивалю «Співаємо канон» (м. Львів, 2017); Х Міжнародної Пасхальної асамблеї «Духовність єднає Україну-2018»: здобутки і перспективи (м. Київ, 2018). 

С. Щербій – вихованка авторитетних педагогів Київської національної академії ім. П. Чайковського – Е. Виноградової, О. Бенч, П. Муравського. Хор музичного коледжу під орудою С. Щербій напрочуд легко зумів осягнути таємниці інтонування й ідеально чистого співу – настанови маестро П.Муравського. Особливе відчуття хорової органіки, глибинне розуміння музичного стилю й форми виконуваних композицій, вміння цікаво підбирати репертуар (зокрема, тяжіння до складних в інтонаційному й ладотональному плані творів, побудованих на новаторській композиторській техніці) – кращі диригентські якості С. Щербій, передані молодому поколінню й втілені у наступних творах: М. Шух «Тиха молитва», О. Яковчук «Веснянка», Каганов «Обніміте ж, брати мої» (вірші Т. Шевченка), Дж. Раттер «Реквієм» (1 ч.), А. Брукнер «Locus iste» та ін.

  Х. Касько, очоливши хоровий клас, взорувалась на творчі принципи своїх наставників-викладачів Б. Катамая та Я. Колесси, поєднуючи їх із особистим стремлінням до модерної музики. Тому в репертуарі з’явились нові композиції: М. Вербицький «Ангел вопіяше», П. Гончаров «Хресту Твоєму», О. Литвинов «Ой чого ти почорніло?»,  М. Гайворонський «За рідний край», хор «Туман хвилями лягає» з опери «Утоплена» М. Лисенка, обробка української народної пісні Б. Дерев’янка «Ой гили, гиля, гусоньки на став», «Коляда» І.Поклада. Керівник була прихильником яскравих сучасних композицій, зокрема, Р. Твардовський «Алилуя», S. Іradier «La Paloma», Г. Гаврилець «Засвічу свічу», В. Черленюк «Чиє ж то полечко неоране?», виконання яких вразило свіжістю і неординарністю. Відтак, у студентів поступово формується розуміння новаторських композицій та сучасних прийомів хорового виконавства.

   У 2016–2018 рр. хоровим колективом музичного коледжу керував Я. Коваль. Будучи людиною високопрофесійною, диригент вельми ретельно добирав репертуар, був прихильником «доброї» хорової класики. Студентський хор під його орудою виконував такі твори: Д. Січинський «Пісне моя», «Минули літа молодії», низку хорових обробок М. Леонтовича («Дударик», «Піють півні», «Щедрик», «Мала мати одну дочку», «Козака несуть», «Із-за гори сніжок летить» (ця пісня отримала надзвичайне трактування), Є. Козака («Полетів бим на край світа», «Откаль соненько сходило», «Мав я раз дівчиноньку чепурненьку»), «Тече вода в синє море» Б. Лятошинського, «Ой чого ти почорніло?» Л. Ревуцького, духовну спадщину М. Вербицького «Христос Воскрес», «Слава….Єдинородний», два хорові концерти композиторів «Золотої Доби» – концерт № 32 «Скажи ми, Господи, кончину мою» Д. Бортнянського та «Не отвержи мене во время старости» М. Березовського, твори композиторів-сучасників: В. Тиможинського, М. Скорика, Р. Толмачова, Б. Шиптура. Я. Коваль був рідкісним інтерпретатором, навіть найпростіша мініатюра ставала шедевром, набуваючи рис філігранності, викінченості. 

На цьому етапі виконання хору вирізняється довершеною чистотою, доброю вокальною школою, емоційністю звучання та тонким нюансуванням. Я. Коваль особливо акцентував на твердженні П. Муравського: «Найкращий спів – це чистий спів. Чистий спів можна порівняти з чистою водою і чистим повітрям…».

У рамках семінару для керівників аматорських хорових колективів області в ОНМЦ (м. Івано-Франківськ) на базі студентського хору під керівництвом Я. Коваля було проведено майстер-клас, який отримав схвальні відгуки в пресі. Ряд продиригованих творів з коментарями та порадами керівника залишили в пам’яті учасників незабутні враження.

Нова хвиля перемог розпочинається з поверненням до диригентського пульту випускниці Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка О. Манелюк. Хор стає учасником міжрегіонального прослуховування VIII Всеукраїнського хорового конкурсу ім. М. Леонтовича (м. Івано-Франківськ, 2018). Голова журі Г. Горбатенко відзначила надзвичайно тонку деталізацію в роботі над елементами хорової звучності (акцентуючи, що послуговується такою ж виконавською методикою), взірцевість трактувань виконуваних композицій (О. Лассо «Matona mia cara», С. Людкевич «Плотію уснув», О. Козаренко «Єдинородний Сину», українська народна пісня в обробці Є. Савчука «Да що на горі імбер», М. Скорик кантата «Весна» (І част.), М. Леонтович, вірші Г. Чупринки «Льодолом»). Хор брав участь у І Відкритому фестивалі-конкурсі вокалістів та хорових колективів ім. С. Крушельницької у м. Тернопіль (2018, І премія); Х Міжнародному Різдвяному фестивалі «Коляда на Майзлях» (м. Івано-Франківськ, 2019); фольклорному фестивалі «Червона калина», присвяченому дням української культури в Латвії (м. Вентспілс, 2019); Х Міжнародному вокально-хоровому конкурсі-фестивалі «Хай пісня скликає друзів» у м. Чернівцях (2019, І премія); традиційному міжнародному фестивалі у Болгарії (с. Казашко – Община Варна, 2020). У своїй практиці О. Манелюк – мініатюрист по натурі – тяжіє до акапельних композицій з цікавою формою, насиченою контрастами (надзвичайно важливими для неї є «пульсуюче життя» найменших елементів формотворення – мотиву, речення, фрази тощо), в яких можна гранично передати широкий спектр хорових барв, гнучке фразування і нюансування, доводячи найменший фрагмент твору до граничного образно-емоційного наповнення. 

Натхненником і керівником студентського хору з 2020 р. була А.Миндюк – послідовниця «пігровських» традицій, що базуються на досягненні чистоти хорового строю як найголовнішої умови звучання, вокально-ансамблевій виконавській техніці та вихованні метро-ритмічної стійкості у хористів.  Диригентський гарт, колосальна пам’ять і тонкий художній смак А. Миндюк формують благотворне середовище у хоровому класі, налаштовуючи виконавців на єдиний звуковий тон. Творчі здобутки 2020–2023 рр.: участь у фестивалі «Коляда на Майзлях» (м. Івано-Франківськ, 2023), фольклорно-етнографічному фестивалі «Від Різдва до Водохреща» (м. Київ, 2023 р., ІІ премія), перемога у ІХ Всеукраїнському конкурсі хорових колективів ім. М. Леонтовича (м. Київ, 2021 р., ІІ премія) та конкурсі «Зіркові візерунки» (м. Львів, 2023 р.), 5-й Всеукраїнський фестиваль-конкурс хорових колективів пам’яті К. Пігрова (м. Одеса, 2023 р., Срібний диплом).

Варто відзначити виступи хору у супроводі духового оркестру коледжу під керівництвом П. Гундера, які стали традиційною константою і феєричним завершенням безлічі концертних програм.

Таким чином, у культуротворчому процесі Прикарпаття й України студентському академічному хоровому колективу, як учаснику навчального процесу та унікальній концертній одиниці регіону, що дбає про збереження духовних надбань нації, належить паритетна роль.

    Гордістю хорового відділу є випускники, які здобули освіту у Львівській, Київській, Одеській музичних консерваторіях (зараз – академіях), деякі ще навчаються у мистецьких вишах закордоння (Чехія, Словаччина, Польща та ін.). Молоді хормейстери очолюють колективи та співають у кращих хорах області, столиці, країни. Великий вклад у розвиток українського виконавства зробили Заслужені діячі мистецтв України Р. Дорожівський, Г.Керниця,  М. Мокрецький, В. Савчук, Я. Собко, Народний артист України П.Князевич. Звання Заслужених працівників культури одержали М. Андрусів, М. Замрозевич, М. Кузьменко-Шевченко, Р. Медвідь.

На даний час на цикловій комісії хорового диригування ІФФМК імені Дениса Січинського працюють: Манелюк О. І., Миндюк А. Р., Слободянюк О.І., Шевченко О. І., Щербій С.О., Семенюк А. П., Королевич І. В. 

Завдяки такому потужному педагогічному грону, юне покоління має можливість засвідчити свої творчі здобутки на різноманітних регіональних, всеукраїнських, міжнародних фестивалях та конкурсах, популяризуючи навчальний заклад у краї, взірці української та зарубіжної хорової літератури на достатньому виконавському рівні у різних куточках України та закордоння, про що свідчать сотні дипломів, грамот, подяк та інших нагород.